Та я ж не про це.
Іду сьогодні, тверезий, коло супермаркету, чую - сварка іде. І лайка яка крутецька!.. Думаю - все, як зараз си не вступлю - комусь певно гаплик!
Зрештою, хлопці, іду, чи то пак, біжу на крик, дістаю на ходу.. Посцяти на подвір'я зайшов.. Пробачте. Їдьте далі зі своїми мигавками.
Так ото. Лівою за приклАд, правою обидві цівки навів (всередині картеч на кабанчика), кажу: шо таке робите, хлопці, я вам зараз до поліцаїв кожному в сідницям сіллю!!.. (А в мене ж картеч - блефую, щоби в убиуство си не умазати)..
...
А вони такі: - scusi, signore, siamo la famiglia!.. Entschuldigung!..
Себто, сім'я просто розмовля пред вечерею..
Я й на дупу сів. Ледь не вистрелив собі туди ж - добре, що пукнув, то заряд в кам'яницю пред замком пішов..
Іду, пишу, і думаю: а ЯК же вони СВАРЯТЬСЯ???..
.
