Твоїм татку, художнику,
Кожен день стиг,
Як щоразу навпомацки ловить він стиль -
А ти мила, щоразу зів'янеш той квіт,
Ну а він лиш як може, застиг..

Котра стигне, чекає, того, хто вже зблід,
І щоночі, коханням, ридаєш навзрид,
Ти, цвіти, дорога моя, вибухом квіт -
Ну а він, лиш як може, застиг

.